Андрій П'ясецький — лісовик й мученик

П'ясецький Андрій
( 27 серпня 1909 , с. Реклинець, Жовківський повіт, біля Великих Мостів, Львівщина, королівство Галичина , Австро-Угорщина, тепер Жовківський р-н, Львівська область, Україна — 25 листопад 1942, Львів, Німеччина, тепер Україна ) — лісознавець, громадський й політичний діяч . Був п'ятим , наймолодшим, в родині о. Лева та Софії ( з дому Подолинських). Його старший брат Володимир був хорунжим УГА і загинув в бою під Жовквою. Під час навчання у Львівській державній гімназії вступив до Пласту. Належав до
куреня УСП « Лісові Чорти » .  Пластове псевдо — « Дусько».
Відбував всі курінні табори . Старший брат Юрій та двоюрідний брат Петро також були у курені. 22 червня 1929 відбувся великий збір « Лісових Чортів» з нагоди посвячення прапора. 53 пластуни тоді вперше урочисто заспівали славень « Прапоре мій» , слова до якого написав П'ясецький.
Прапоре наш ! Багато впаде в бою, Багато загине в тюрмах, засланнях,
З'явися ти в останніх ясних снах .
У серпні 1929 брав участь у мандрівці ЛЧ Поділлям . Поблизу Більча, оглядаючи печери, він познайомився з Олегом Ольжичем — археологом, поетом й також пластуном. Кілька днів вони разом проводили розкопки печерного поселення часів мідної доби .  Фундатор Село - Пласту . Після заборони Пласту польською владою , разом з братом Юрієм винаймав квартиру для підпільних пластових сходин та гутірок .
22 червня 1935 одружився у Львівській катедрі Св. Юра з ст.пл. Марією Павлиною Федусевич, Ls. Абсольвент Львівської політехніки, факультету лісництва. Інспектор лісів у Львівській архидицезії УГКЦ . 1939 - 1941 — здобував ступінь доцента лісівницького факультету Львівської політехніки. Завідувач Янівським лісництвом . Арештований агентами НКВС , перебував в тюрмі Бригідки . 1941 втік на волю . Входив від ФНЄ до Українського Державного Правління 
[ уряд України ] , створеного 30 червня 1941 у Львові ( керівник ресорту лісів ) згодом директор лісів у Львові ( через три місяці німці переобрали дирекцію). Створив й очолюва Лісовий університет, до якого приєднав Янівське лісництво . Автор праць : « Про побудування і біологічний розвиток ряду типів українських лісів [ Львів, 1942]. Це не сподозбалося німцям, які його за це арештували .Митрополит Андрей Шептицький не зміг його врятувати . Розстріляний в 33 роки на Янівському полі, біля Львова разом з іншими 28 заручниками , на схилі Кортумової гори ( за Янівським цвинтарем ). В Галичині тоді було ліквідовано близько 100 осіб [ 52 в Ягольниці, Чортківський повіт, Тернопільщина].
12 серпня 1990 відбулося освячення могили загиблих .