Леся Петлюра — життя коротке , однак яскраве

Петлюра Леся Симонівна

( 25 жовтня 1911, Москва ,

 Російська імперія — 16 листопада 1941, Кaмбо-ле-Бен ( Cambo-les-Bains), тепер Аквітанія, департамент Атлантичні Перенеї, перепохована 1942 на кладовище Монпарнас, Париж, Франція) — поетеса, художник,  громадська  діячка . Батько : Симон Петлюри — журналіст, військовий , громадський та політичний діяч  фундатор УНР

 та  її збройних сил , військовий міністр в українському уряді Директорії ), мати : Ольга Опанасівна, належала до роду  Більських - вчителька . 

Мешкала разом з матір'ю у Москві

 ( 1911— 1917) , Києві ( 1917 — 1918 ) , Кам'янець-Подільському 

(1918- початок 1919 ),  

Празі (1919 — до середин 1922 ),

а потім у Варшаві, до жила дуже бідно, в невеликій кімнатці спільно 

з батьком, мамою, дядьком Олександром та охоронцем

 ( 1923 - 1925) . Навчалася у польській та чеській школах , вільно володіла чеською і польською 

мовами . В серпні ( за іншими даними весною) 1925 емігрувала з родиною до столиці Франції .

 С. Петлюра наймав двокімнатну квартиру без кухні на п'ятому поверсі готелю , що на вулиці Тенар, 7 біля Сорбони  (харчувалася здебільшого 

у ресторані Бульйон - Шаретьє) .

 У цей час вона активно долучилася до створення першого паризького пластового гуртка , який потім зріс

 до куреня ім. С. Петлюри й його делегати брали участь у І (2 .11.1930) 

ІІ ( 7.06.1931) , ІІІ ( 22.11  1931 р. ) ,

 IV ( 27.11.1931) , 

V ( 28.01.1934) , VI (2.12.1934) , 

VII ( Ювілейному , 1937) З'їдах  Союзу українських пластунів -еміґрантів

 ( СУПЕ ) . 

Закінчила ліцей  Фенельйон у 

Парижі , 24 серпня 1933 заочно вступила в університет м. Бордо на літературно-науковий факультет. Малювала картини , писала вірші

 ( найвідоміший — « Прапор ») .

Допомогала в організації 

І українського пластового табору в Шалеті 1937 р., присвяченому 

25- річчю заснування Пласту , який тривав 30 днів . Його учасниками стали 56 скавтів з м. Ліон ( морський гурток ) , курені ім. С.Петлюри , М.Міхновського ( Париж), курінь ім.Євгена Коновальця ( Algrange), 

ім. Івана Мазепи ( Knutange ) , курінь ім. Володимира Великого

 (Audun-le-Tiche ), гуртки новаків й новачок ( Nilvange ) . Комендантом табору був С. Сірополко ( Прага) .

 Хворіла на сухоти , жила в гірському

 ( Піренеї ) пансіонаті м . (Kombo-le-Ben) з березня 1930 ,  де й відійшла на Вічну Ватру з посмішкою на вустах.