Сторінки

пʼятниця, 15 квітня 2016 р.

Автор славеня ХІІІ сеніорського куреня Дубова Кора


Волянський Олег / Волянський Олеґ, 
псевдо "Боян" 
 [ пол. Wolanski Oleh Myroslav , нім. Wolansky Oleg, aнг. Wolansky Oleh, Wolianskyi Oleg ] 
( 15 квітня 1914 ,
 Коломия, Станіславівщина, королівство Галичина та Володимирія , 
Австро - Угорська імперія, тепер
 Івано - Франківська область, 
Україна - 9 березня 2004, Керхонксон 
[Kerhonkson ], похований 13 .ІІІ. на 
цвинтарі Св. Духу, Гемптонбург, 
ст. Нью-Йорк , ЗДА ) -
лікар - психіатр,
 диригент хорів, поет, композитор, правозахисник громадський та 
політичний діяч. 
Народився в родині професора Павла Волянського та Галини 
з родини Витвицьких. Навчався у гімназії
 в Перемишлі
 ( до 1931) , Українському музичному інституті, Познанському університеті на медичному факультеті   (закінчив 1939 ). 
До  Пласту вступив 1924  
у Перемишлі, таборував на Соколі . 
Працював у лікарнях м. Познань, 
німецьких містах ( з 1942 ) . У
 Берліні відбулася верифікація його медичного фаху (1943) . 
В табрах Ді Пі продовжував працювати лікарем УНРРА та міжнародної організації ІРО в британській окупаційній зоні Німеччини. Мешкаючи у
німецькій столиці,  організував український студентський гурт « Ревелерси» з 
програмою популярної музики та власними співанками . Активно долучався до пластової праці , мандрівок й таборів . 
1946 р. приєднався до 
13 сеніорського куреня 
« Дубова Кора» . Був обраний його курінним (1952- 1953, 1970- 1985). Співзасновник станиці Пласту у Керхонксоні, активний Добродій пластових імпрез та дефіляд. Автор слів і музики курінної пісні . 
Пластун сеніор керівництва .  
1950 р. разом з родиною емігрував до 
ЗДА . Співпрацював з психіатричними лікарнями . 1956 набув американське громадянство й право
 на приватну лікарську практику в
 ст. Нью-Йорк.
1959 склав іспит перед Американською комісією психіатрії та неврології. 
1966 здобув диплом адміністратора психіатричних закладів . 
Директор кількох шпиталів (з 1965), 
лікарні у Мелвілл (Melvillе) 1968 - 1970, керівник центру розвитку у Летчвортхі (Letchworth)
1970-1980. Консультант 
з психіатрії у легендарній тюрмі Сінг-Сінг .
Голова Українського Лікарського Товариства Північної Америки
 (1971 - 1973), почесний його член з 1997 р. Президент відділу Американської психіатричної асоціації
 у Західному Гадсоні 
та Американської асоціації психіатричних адміністраторів у ст.
 Нью-Йорк . Належав 
до Польсько-американського лікарського товариства
 як почесний член, Українського Лікарського Товариства , Асоціації
 у справах розумово недорозвинутих . Референт зовнішніх зв'язків Світової
 Федерації Українських Лікарських Товариств
 ( 1978-1990) .
Долучився до Українського Народного Союзу (з 1950), Головної Управи Українсько-Американської
 Координаційної Ради (1989-2004), управи земляцтва 
« Перемишлянщина» .
 Під час ІІ Пітсбургського українського фестивалю номінований 
« Визначним американцем українського походження». Дійсний член Української Вільної Академії Наук, Наукового Товариства ім.Т.Шевченка у Нью-Йоркі , УІА .
Займався правозахисною діяльністю щодо дисидентів в психіатричних 
лікарнях СРСР .
Як представник Українського Демократичного Рух
 з 1989 входив до екзекутиви Української Національної Ради, головою якої був провідник Української Демократично-Республіканської Партії Михайло Воскобійник , 
а Президентом УНР в екзилі - сен.пл. Микола Плавлюк.
Автор праць : 
« Старіння», «Нові обрії клітинної генетики » , 
« Синдром концентраційного
 табору » .
Багато писав статтей
 до газети «Свобода», скаутських видань, 
в тому числі «Пластовий Шлях».
Здійснював щедрі благодійні пожертви на розбудову українського культурного й духовного життя у ЗДА, Німеччині Польщі, Україні :
 на відбудову скаутського
 музею - оселі Сокіл
 (Івано-Франківська область, Україна), 
Пласт - Національна Скаутська Організація України ( з 1991), пітримка степендійної фундації  ім. Ярослави Поповської
 у Перемишлі, Польща
 ( з 1997 ) , Пласт США 
(з 1950) , Національного університету Києво - Могилянська академія, Українського Вільного Університету  (Мюнхен, Німеччина ), меценат Фундації Українського Вільного Університету, Українського музею 
 (м. Нью - Йорк ). 
Фундатор 
церковного хору у 
Спрінг-Веллі ( Spring 
Valley ), з 1980 диригент хору « Золотий
 Гомін » у Керхонксоні . 
Автор слів та музики
 до пісень:
1) « Сон про
 Перемишль» ;
2) « Перемишльський вальс»  ;
3) «Перемишле сивоголовий » ;
4 ) « Там , де срібний 
Сян » ;
5) « Перемишлянки » .
Послухати його  пісні з оркестром І. Раковського
 « Аmor» , під диригуванням Миколи Романенка можна на платівці « Спогад»
 1969 р. , яку вже виклали шанувальники творчості українських митців .
Одружився 1943 на Людмилі з родини Шарих.
Діти : Лілія, Богдана, Тарас, Ігор та Лев.

Немає коментарів:

Дописати коментар