СКОБ !

Допис готується до опублікування !

Імпрези станиці Клівленд

У 1999 р. станиця Клівленд гучно відзначала разом із куренем старшопластунок  "Шостокрилі " День Святого Миколая та Новий рік , про цю подію у хроніці лишилася ось така згадка :

45 юнацький курінь

Спомин пластуна сеніора Ярослава Попадинець 
про 45 - й курінь Уладу Пластунів Юнаків імені Святослава Завойовника.

Імпреза для Бояна

Пл. сен. кер. Олег Волянський, ДК на
псевдо " Боян " у кінці 1980 р. завершив працю
лікарем й пішовши на пенсію відїджав до
 м. Керхонксона,
поблизу оселі Українського Народного Союзу "Союзівка", ст. Н. Й.
Мешканці Спрінг - Велівської парохії та містечка Кавиті Ракленд , де він мешкав і був диригентом місцевого українського хору влаштували йому несподівану імпрезу, пам'ятаючи його
активну участь у підготовці концерту з нагоди 1000 - ліття хрещення королівства Рутенія , яке існувало
на теренах сучасної
України.  На жаль керувати хором він в
той день не зміг, бо за кілька днів до цього повертаючись додому після репетиції потрапив в дорожньо - транспортну пригоду й перебував у лікарні. Тож, прощальний святковий вечір також відбувся без доктора
О. Волянського . Однак, пластуни Богдана та
Ігор Волянські заступили батька й повідомили присутнім, що лікування триває  успішно й незабаром наш любий друг та родич буде здоровий.
Свято розпочалося з виступу пароха церкви Св. Петра та Павла
отця Тараса  Ґалонжка, який потім запросив
бути ведучим
вечора - бенкету
доктора Володимира Семкова. Теплим словом вшанував свого давнього приятеля і визначного громадянина Кавиті Ракленд  член окружної ради, посадник  містечка Кларкстаун Теодор Дусаненко й вручив Богдані Волянській батькову "Грамоту видатних осягів ",
 за яку вона красно подякувала.
Далі д - р Володимир Семків розповів про лікарську діяльність
 д- р  О. Волянського ,
а також його  працю директором одного з найбільших медичних центрів у "Лечворт
 Віледж " в м. Тіллс,
 ст. Нью - Йорк
( пацієнтів бл. 5 тисяч, лікарський персонал -
 3, 500 осіб , бюджет бл.
$ 50 млн) і відзначення
різними почесними презентаціями за відданість пацієнтам, ініціативність й провідницьку далекоглядну візію .
Ґратулювали : хлібом - сіллю від імені церковного хору Марія Садницька,  почесною грамотою від Комітету Золотого Ювілею парафії Св. Петра та Павла
 Люба Негеремит.
Про активну першунську працю Бояна в парафії повідомив інженер Ярополк Хандога.
З його громадсько - політичною діяльністю, освітою , професійними успіхами ознайомив нас професор доктор Василь Лучків, який дуже дивувався, звідки у нього бралося стільки енергії, натхнення  та
витривалості завжди розпочате діло вести
довгі роки  до логічного завершення.
Професор В. Лучків як
 екс - комендант Українських Американських
Ветеранів передав
Богдані Волянській почесну грамоту від
XIX станиці УАВ Спринг Велі, в якій було сказано, що надається вона за надзвичайні досягнення,
самопосвяту та працю
для добра української громади , а особливо в округі Рокленд , ст. Н. Й.
Донька подякувала за подарунок батькові й чудові слова промовця.
О. Тарас Ґалонжка згадав, що  О. Волянський популярний не лише в його парафії, а й у українських поселеннях
 у ЗДА.  Подякував
 йому за 15 - літню
працю диригентом
хору як одному з найбільш заслужених людей в парафії.
Грамоту признання й подяки за працю для
 всієї української
греко - католицької церкви та перший примірник книжки
" Служба Божа" від єпископа Стемфордського Василя Лостена він також передав Богдані, яка зворушена проявами теплих дружніх почуттів й пошани подякувала за
чудові подарунки та
 добре організовану імпрезу, яка залишить приємні спогади в
 пам'яті на довгі роки і закарбується на сторінках історії українських
американців. Вона сказала : " Думками
 мій тато знаходиться у Спрінг Велі й він мріє, щоб його діло продовжилось та
мало поступ і розмай ".
О. Тарас подякував всім, хто долучився до організації цього свята,
 а також хору та диригенту Миколі Москалеві, інж.
 Я. Хандога, д - ру
 В. Семкову,  школярам
 й школяркам і всім присутнім .
 На прохання Бояна
дохід від цієї
імпрези призначений
на будівельний
фонд парафії .

Вітання ФУВУ

2005 р. відзначала своє
30 - ліття Фундація Українського Вільного Університету у
Нью - Йорку, ЗДА  , яка була  заснована 1975 р.
 й існує завдяки пластунам, пластункам ,
їх родичам та приятилям Пласту. З цієї нагоди Крайова Пластова Старшина у З'єднаних Державах Америки ґратулюювала провід Фундації з цим ювілеєм.
Родина Волянських та Ценко також долучилися до фінансування Фундації, однак про це буде розповідь згодом.

Праця над мемуарами триває

Ще кілька розділів своїх споминів
Разом з Романком Волянським написала,
Коли у спогади поринала, Як швидко час минає
не помічала ❗

Спомин про поета

У 2016 в соціальній мережі Google + , яка тепер вже не підтримується у 

безкоштовній версії , я створила колекцію КУПО. 

Автор поетичних рядків Романко Волянський - приятель Конференції Українських Пластових Організаціїй .