псевдо " Боян " у кінці 1980 р. завершив працю
лікарем й пішовши на пенсію відїджав до
м. Керхонксона,
поблизу оселі Українського Народного Союзу "Союзівка", ст. Н. Й.
Мешканці Спрінг - Велівської парохії та містечка Кавиті Ракленд , де він мешкав і був диригентом місцевого українського хору влаштували йому несподівану імпрезу, пам'ятаючи його
активну участь у підготовці концерту з нагоди 1000 - ліття хрещення королівства Рутенія , яке існувало
на теренах сучасної
України. На жаль керувати хором він в
той день не зміг, бо за кілька днів до цього повертаючись додому після репетиції потрапив в дорожньо - транспортну пригоду й перебував у лікарні. Тож, прощальний святковий вечір також відбувся без доктора
О. Волянського . Однак, пластуни Богдана та
Ігор Волянські заступили батька й повідомили присутнім, що лікування триває успішно й незабаром наш любий друг та родич буде здоровий.
Свято розпочалося з виступу пароха церкви Св. Петра та Павла
отця Тараса Ґалонжка, який потім запросив
бути ведучим
вечора - бенкету
доктора Володимира Семкова. Теплим словом вшанував свого давнього приятеля і визначного громадянина Кавиті Ракленд член окружної ради, посадник містечка Кларкстаун Теодор Дусаненко й вручив Богдані Волянській батькову "Грамоту видатних осягів ",
за яку вона красно подякувала.
Далі д - р Володимир Семків розповів про лікарську діяльність
д- р О. Волянського ,
а також його працю директором одного з найбільших медичних центрів у "Лечворт
Віледж " в м. Тіллс,
ст. Нью - Йорк
( пацієнтів бл. 5 тисяч, лікарський персонал -
3, 500 осіб , бюджет бл.
$ 50 млн) і відзначення
різними почесними презентаціями за відданість пацієнтам, ініціативність й провідницьку далекоглядну візію .
Ґратулювали : хлібом - сіллю від імені церковного хору Марія Садницька, почесною грамотою від Комітету Золотого Ювілею парафії Св. Петра та Павла
Люба Негеремит.
Про активну першунську працю Бояна в парафії повідомив інженер Ярополк Хандога.
З його громадсько - політичною діяльністю, освітою , професійними успіхами ознайомив нас професор доктор Василь Лучків, який дуже дивувався, звідки у нього бралося стільки енергії, натхнення та
витривалості завжди розпочате діло вести
довгі роки до логічного завершення.
Професор В. Лучків як
екс - комендант Українських Американських
Ветеранів передав
Богдані Волянській почесну грамоту від
XIX станиці УАВ Спринг Велі, в якій було сказано, що надається вона за надзвичайні досягнення,
самопосвяту та працю
для добра української громади , а особливо в округі Рокленд , ст. Н. Й.
Донька подякувала за подарунок батькові й чудові слова промовця.
О. Тарас Ґалонжка згадав, що О. Волянський популярний не лише в його парафії, а й у українських поселеннях
у ЗДА. Подякував
йому за 15 - літню
працю диригентом
хору як одному з найбільш заслужених людей в парафії.
Грамоту признання й подяки за працю для
всієї української
греко - католицької церкви та перший примірник книжки
" Служба Божа" від єпископа Стемфордського Василя Лостена він також передав Богдані, яка зворушена проявами теплих дружніх почуттів й пошани подякувала за
чудові подарунки та
добре організовану імпрезу, яка залишить приємні спогади в
пам'яті на довгі роки і закарбується на сторінках історії українських
американців. Вона сказала : " Думками
мій тато знаходиться у Спрінг Велі й він мріє, щоб його діло продовжилось та
мало поступ і розмай ".
О. Тарас подякував всім, хто долучився до організації цього свята,
а також хору та диригенту Миколі Москалеві, інж.
Я. Хандога, д - ру
В. Семкову, школярам
й школяркам і всім присутнім .
На прохання Бояна
дохід від цієї
імпрези призначений
на будівельний
фонд парафії .
